Суть і різновиди

У розвиненому світі склалося кілька моделей ринкового господарювання. Попри певні відмінності як між моделями, так і всередині їх можна згрупувати у три різновиди – вільний (США), соціально орієнтований (Західна Європа) і керований ринок (Японія).
Більша частина західноєвропейських країн жила в умовах феодальної системи, за законами, побудованими на принципах монархізму, що й визначило роль держави в економічному і соціальному житті.
Специфіка історичних традицій і політичної філософії європейських держав відбивається на організації економічного життя цих країн. У країнах Європейського Союзу висока частка урядових витрат. Це відбиває особливе ставлення європейських країн  до системи державного соціального забезпечення як способу обмеження нерівності  доходів і підтримання суспільної стабільності.
Основна мета «соціальної ринкової економіки» – соціальна: ефективне виробництво; справедливий розподіл доходів.
Основні риси «соціальної ринкової економіки»:
«    наявність багатоманітних форм власності – приватної, колективної державної;
«    конкуренція і сприяння її відтворенню з боку держави;
«    суттєве втручання держави в економіку. Вона відіграє головну роль у розподілі прибутків через програми державних видатків на соціальні потреби;
«    розвинена система соціального забезпечення (державне страхування здоров’я, грошова допомога родинам). Державні виплати отримують безробітні, пенсіонери та інші категорії населення.
Соціальна орієнтована ринкова економіка – досконаліша соціально-економічною модель, автор якої – відомий німецький економіст Л. Ерхард. Ця модель ґрунтується на поєднанні приватної та державної власності (за переважання першої), ринкових і державних важелів регулювання економіки (за домінування ринкових), а отже є здебільшого ринковою економікою, але із соціальним захистом населення. До спільних рис, що властиві країнам можна віднести – порівняно високий рівень економічного розвитку, усі вони базуються на поєднанні різних форм власності, вони відзначаються надзвичайно розвиненими ринковими системами, їм притаманні розвинені системи політичної демократії. Вони вирізняються розвиненим підприємництвом і конкуренцією, в них взаємодіють три провідні суспільні сили – профспілки, об’єднання підприємців та урядові структури, усі вони мають розвинені системи соціального захисту. Існують такі моделі «соціальної економіки» – Європейська, Американська, Азійська. Європейська модель почала формування після другої світової війни, серед найбільших рис її слід назвати створення єдиного ринкового простору разом із завершенням – утворення єдиної валютної системи на базі «євро» Головні ознаки Американської моделі – приватна власність, підприємство у різних його фермах, різні види конкуренції, різноманітність ринків. Особливістю цієї моделі є її чисто виражений «змішаний характер». Навіть господарський механізм включає не два, а три компоненти – конкуренція, державне й корпоративне регулювання.