Суть господарювання

З моменту виникнення людина, щоб вижити, активно діяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх вимог і потреб. Вона не одержувала все, що їй необхідно в готовому вигляді. Речі, що її оточували, треба було перетворювати, щоб одержати бажане в необхідній кількості, у тім місці, де вона жила, і в зручний час. Інакше кажучи, щоб досягти життєво важливих цілей, потрібно було в середовищі проживання (ойкос) діяти у визначеному порядку (номос). Такий вид людської діяльності і назвали економікою. Природно, для того, щоб така діяльність стала успішною, необхідні певні уміння, знання про те, як слід діяти. Знання накопичувалися поступово, у міру придбання досвіду, і спочатку уявляли собою певні інтуїтивні уявлення, деякі узагальнення поверхневих спостережень, закріплення в звичаях, традиціях, найдавніших писемних пам’ятках. Ось тут і виявляються перші сліди економічної думки, що відбила не тільки розуміння сформованого порядку речей, але і деяку оцінку явищ, та подій, що відбуваються.
Економіка – це особлива сфера життєдіяльності людини зі своїми проблемами і суперечностями.
В економічній літературі даються різні тлумачення поняття економіки. Нагадаємо деякі найвідоміші з них:
«    економіка – наука про виробничу діяльність та обмін результатами між людьми;
«    економіка вивчає рух економічного життя – тенденції в розвитку цін, виробництва, безробіття тощо. У міру вивчення цих явищ вона допомагає виробити політику, реалізуючи яку уряд може впливати на економічне життя;
«    економіка – наука вибору. Вона вивчає, як люди вибирають спосіб використання обмежених виробничих ресурсів (землі, праці, обладнання, технічних знань) для виготовлення різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;
«    економіка вивчає, яким чином людина здійснює організацію виробництва і споживання;
«    економіка вивчає гроші, капітал, його форми й багатство.
Отже, термін економіка вживають у різних значеннях. Економіку можна визначити як сферу господарської діяльності . Ця діяльність господарювання спрямована на задоволення різноманітних економічних потреб людини в товарах і послугах. Адже ці товари й послуги треба виробити, а потім вони мають пройти відповідні стадії (фази) розподілу та обміну.
Отже, економіка є органічною сукупністю виробництва, розподілу , обміну і споживання життєвих благ згідно з потребами людей.
Вона має складну структуру; підприємства (фірми), об’єднані в галузі (підгалузі), які виробляють товари й послуги, домашні господарства (сім’ї), що їх споживають, ринки, на яких відбуваються розподіл і обмін ресурсів (факторів), товарів (послуг). При цьому обов’язково треба врахувати, по – перше, що економіка не може бути реальністю без людей; по-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія).