Категорія вартості

Підходів до визначення вартості товару багато. Кожний з них ґрунтується на певній теорії, серед яких найбільш поширені є; теорія трудової вартості, граничної корисності, попиту і пропозиції, чинників виробництва, інформативна.
Підхід, згідно з яким за основу цінності товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного, а теорія, на якій він заснований – вартісної
Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські економісти У. Петті, А.Сміт, Д.Рікардо. Проте найповніше її розробив К Маркс
Товар набуває форми вартості лише при зіставленні з іншими товарами.
Основою цінності товару теорія граничної корисності вважає ступінь корисного ефекту, який він приносить споживачу. Цей напрям виник у останній третині минулого століття. Найбільш відомими його представниками були У.Джеванс, А.Маршалл. К Менгер, Ф.Візер. Головна ідея їхнього підходу полягає в тому, що зведення вартості до витрат є неприйнятим, тому що не дає змоги врахувати користь товару Правильність теорії граничної корисності переконливо доводить славнозвісне з часів існування адміністративно – командної системи явище «дефіциту». Цінність речі, виробленої з тими самими інтригами, що й інші блага, підвищуватиметься залежно від суспільної потреби в ній. Перевищення попиту над пропозицією сприятиме зростанню ціни над вартістю – і навпаки.
Згідно з теорією попиту і пропозиції реальна цінність товару дорівнює фактичній ціні, яка встановлюється на ринку відповідно до попиту і пропозиції товарів (послуг).
Економічне становище товаровиробника залежить від ринкової ціни його товарів.
Попит – це платоспроможна потреба у певному товарі. Це сума грошей, яку покупці можуть і намагаються заплатити за необхідне їм благо. Величина попиту залежить, як правило від ціни товару; чим нижча ціна товару, тим вищий попит на нього.
Пропозиція – це кількість товарів, які виробники можуть і хочуть виробити Пропозиція залежить також від ціни; чим вона вища, тим вища пропозиція; боку продавців. Таку залежність називають законом пропозиції.
Закони попиту і пропозиції відображають економічні інтереси протилежних суб’єктів ринку – покупців і продавців.
Крім викладених вище теорій, які пропонують певні моделі визначення цінності товару, є інші. До них належить теорія чинників виробництва та інформативна теорія вартості.
Інформативна теорія набуває все більшого значення в епоху переходу до постіндустріального суспільства.