Економічне зростання

Економічне зростання – центральна економічна проблема, що стоїть перед усіма країнами світу. По його динаміці судять про розвиток національних економік, про життєвий рівень населення, про те, як вирішуються проблеми обмеженості ресурсів.
Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сукупність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.
На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.
Економічне зростання і економічний розвиток  тісно взаємопов’язані. Але економічне зростання може відбуватися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий.
Розрізняють 3 типи економічного зростання: екстенсивний, інтенсивний та змішаний (реальний).
Екстенсивне зростання – це збільшення національного продукту за рахунок залучення додаткових факторів виробництва. Джерелами збільшення обсягів виробництва є використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється.
Інтенсивне зростання – це збільшення національного продукту за рахунок удосконалення техніки та технології.
Основними джерелами інтенсивного економічного зростання є підвищення ефективності живої праці, її продуктивності; підвищення ефективності уречевленої праці на основі зростання віддачі функціонуючої техніки, технології, засобів праці в цілому, їх принципового оновлення та зниження витрат предметів праці на одиницю виробленого продукту.
Але  в реальному житті не існує того чи іншого типу зростання, вони переплетені між собою та представлені змішаним типом.
Змішане (реальне) зростання – це збільшення виробничих потужностей в результаті збільшення кількості факторів виробництва, що використовуються, та удосконалення техніки та технології.
Економічне зростання вимірюється річними темпами зростання у відсотках:
Темп зростання ВНП = ВНП 1   ВНП0   100 % , де
ВНП 1 -  національний продукт звітного року;
ВНП0   – національний продукт базисного року.
Економічне зростання визначається великою кількістю факторів, найважливішими з яких є: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.
До факторів пропозиції відносяться:
«    кількість і якість природних ресурсів;
«    кількість і якість працездатного населення;
«    наявність основного капіталу;
«    рівень технології, що використовується для виробництва продукції.
До факторів попиту відносяться ті, які підвищують сукупний попит на продукцію, що виробляється, і цим стимулюють її зростання:
«    заробітна плата;
«    фіскальна політика держави – чим вище податки, тим нижче заробітна плата, і, відповідно, попит та економічне зростання;
«    схильність населення до заощадження.
Розподіл ресурсів повинен бути організований найкращим для приросту продукції (економічного зростання) чином.
В залежності від факторів зростання будуються моделі економічного зростання. Їх дві: багатофакторна та двохфакторна.
Багатофакторна модель передбачає вплив на економічне зростання всіх перерахованих вище факторів.
Двохфакторна модель включає в себе тільки труд і капітал.